ВИКЛИКИ У ВИЗНАЧЕННІ ТА ВИМІРЮВАННІ КРЕАТИВНОСТІ: ОСВІТНІЙ КОНТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2023-35.75-83Анотація
У статті розглядається складна сутність креативності з метою спрогнозувати перспективи для освітнього середовища, починаючи з історичної еволюції поняття та викликів, пов’язаних з його визначенням та вимірюванням. Креативність, яку колись приписували божественним істотам, тепер визнається багатогранною людською здатністю, яка охоплює когнітивні, природні та середовищні чинники. Дослідження охоплює різні визначення та способи оцінювання креативності, в тому числі описи особистості та біографії, поведінкові тести, а також об’єктивні та суб’єктивні оцінки творчих результатів. Виділено теорії креативності, підкреслюючи її застосування в багатьох сферах. Незважаючи на безліч методів тестування, у статті критикується дихотомічний погляд на креативність, тобто її наявність чи відсутність, наголошуючи на розумінні різноманітних рівнів та вимірів. Дослідження також підкреслює важливість розгляду індивідуальних рис і контекстуальних чинників як частини динамічної взаємодії, яка впливає на креативність. Для педагогів ці висновки підкреслюють необхідність професійного розвитку, який стосується широкого спектру творчих компетенцій, заохочуючи цілісний підхід до формування і розвитку креативності в учнів. Статтю завершують рекомендації щодо розробки чітких операційних визначень креативності, які сприятимуть більш послідовному та надійному оцінюванню в освітній теорії і практиці.