Етичні положення

І.Редакційна етика

1. Основні положення

Рецензенти і редактори зобов'язані здійснювати неупереджений огляд рукописів, дотримуючись конфіденційності, та заздалегідь декларувати наявність конфлікту інтересів.
Редакція ретельно розглядає усі спірні ситуації та порушення; за необхідності здійснює коригування або вилучення матеріалів.

2. Загальні обов’язки та відповідальність редакції

Редакція збірника «Педагогічна освіта: теорія і практика» у своїй роботі спирається на розробки Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics, Великобританія), видавництва Elsevier (Нідерланди) та інших закордонних редакторських асоціацій та інформаційних систем.
В ході редакційно-видавничого процесу забезпечує технічну та інформаційну підтримку користувачів збірника.
Гарантує конфіденційність матеріалів, поданих до збірника, протягом всього редакційно-видавничого процесу, враховує положення Закону України «Про захист персональних даних» і загального регламенту захисту даних GDPR.
Враховує зауваження та пропозиції читачів, авторів та рецензентів щодо шляхів вдосконалення роботи видання.
Редакція оперативно реагує на будь-які скарги щодо роботи збірника та гарантує вирішення всіх проблемних ситуацій.

Співпраця з читачами

Редакція забезпечує належне інформування читачів та розсилку щойно опублікованого контенту.
Гарантує, що всі опубліковані наукові матеріали були відрецензовані кваліфікованими експертами.

Співпраця з авторами

Редакція надає авторам детальні інструкції щодо редакційно-видавничого процесу, інформує про терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків.
Авторам надається детальних опис процесу рецензування; у разі будь-яких відхилень від описаного процесу, редактори зобов’язані надати авторові пояснення.
Редакція визначає критерії оцінювання матеріалів та здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису.
Надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів.
Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію та корекцію текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редактора щодо прийняття/відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам збірника.
Якщо рукопис містить багато спірних моментів (наприклад, негативні відгуки про якість статті обох рецензентів, стаття не доопрацьована автором з урахуванням зауважень рецензентів), редакція не може затвердити його до публікації.
У випадку незгоди автора з редакторським рішенням, в збірнику декларується механізм апеляції до редакції.
За бажанням автора, рукопис може бути знятий з розгляду та заархівований в системі збірника (із подальшою можливістю відновлення подання у чергу). Для цього автору необхідно звернутись до редактора із відповідним запитом.

Співпраця з рецензентами

Редакція забезпечує рецензентів детальними інструкціями щодо роботи в системі збірника.
Редакція просить рецензента зазначити наявність можливих конкуруючих інтересів перш ніж він погодиться переглянути призначений матеріал.
Редакція просить рецензентів повідомляти про усі випадки плагіату.
Надсилає рецензентам повідомлення з подякою за їх внесок у роботу збірника
Гарантує , що кваліфікація всіх рецензентів відповідає рівню фахового видання, та за потреби коригує їх склад.
Припиняє співробітництво з рецензентами, які надають рецензії поганої якості або із постійним запізненням.
Використовує низку джерел (не лише персональні контакти) для виявлення потенційних рецензентів (спеціалізовані галузеві бази даних).
Гарантує, що процес рецензування є чесним, об’єктивним, неупередженим та вчасним.
Адаптує процес рецензування до потреб користувачів та надає можливість кожному рецензенту здійснювати огляд подання найбільш зручним для нього способом.
Конфіденційність. Рецензенти не мають права розголошувати дані, що представленні в рукописах, до їх публікації.

Співпраця з редакторами

Редакція зобов’язується:

Надати новим редакторам детальні інструкції щодо роботи із системою збірника та особливостями редакційно-видавничого процесу.
Регулярно переглядає склад редакційного штату
Здійснює постійне інформування членів редакційного штату про нововведення.
Надає чіткі інструкції редакторам щодо їх функцій, повноважень та обов’язків (підтримки та просування збірника).
Періодично проводить консультації з членами редакційного штату, інформує про зміни в політиці збірника, технічні нововведення та обмін пропозиціями щодо подальшого функціонування збірника.
Конфіденційність. Редактори не мають права розголошувати дані, що представленні в рукописах, до їх публікації.

3. Статус автора

У списку авторів, мають бути вказані особи, якими зроблено істотний внесок у наукове дослідження, подане у статті. Академічний статус, посада або інший показник старшинства не повинні визначати порядок у цьому списку; порядок авторів має зазначити відносне лідерство та величину внеску дослідників у дану наукову роботу.

Автором рукопису вважається дослідник, що приймав участь в усіх наступних етапах підготовки статті:

формулювання ідеї проведення дослідження та постановка проблеми і цілей дослідження;
розробка концепції та дизайну рукопису, збір даних, їх аналіз та інтерпретацію;
складання статті або її критичний науковий огляд і коригування;
затвердження фінальної версії до публікації.

Кожен автор несе відповідальність за зміст статті. Якщо робота виконана великою групою науковців, у список авторів необхідно включити осіб, що відповідають вищевказаним критеріям та додати назву групи.

Фінансування дослідження або загальний нагляд за роботою групи не є авторством.

Зміна авторів. Якщо в проміжок часу від подання рукопису до моменту його публікації з будь-яких причин до списку авторів необхідно внести зміни, автор, що депонує рукопис, повинен зв’язатись із редакцією та вказати причину змін.

4. Конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів (KI) – це фактори, що негативно впливають на об’єктивність, або ж можуть бути сприйняті як втручання у процес рецензування, прийняття редакційних рішень, публікації та презентації рукопису.

Конфлікт інтересів може виникати по відношенню до окремих осіб або організацій, та поділяється на наступні категорії (але не обмежуються лише вказаними):

Персональний КІ:

Особисті відносини (наприклад, друзі, члени сім'ї, нинішні або попередні керівники, опоненти) з особами, що приймають участь у поданні або рецензуванні рукописів (авторами, рецензентами, редакторами або членами редколегії);
Особисті переконання (політичні, релігійні, ідеологічні або інші), пов'язані з темою рукопису, що можуть перешкодити об'єктивному процесу публікації (на етапі подання, рецензування, прийняття редакційних рішень або публікації).

Професійний КІ:

Рецензент або редактор є колегою автора, що приймав участь або спостерігав за проведенням даного дослідження.
Членство в організаціях, що лобіюють інтереси автора.

Фінансовий КІ:

Дослідницькі гранти від будь-яких спонсорських організацій: урядових, неурядових, науково дослідницьких або благодійних установ;
Патентні заявки (наявні або очікувані), включаючи заявки інститутів, до яких має відношення автор, та від яких він може мати прибуток;
Гонорари, подарунки та винагороди будь-якого роду.

Всі особи, що мають відношення до рукопису, в тому числі автори, редактори, рецензенти і читачі, що коментують і оцінюють даний матеріал, повинні повідомити про наявність конфлікту інтересів:

Якщо, на думку редакторів, існують обставини, що можуть вплинути на неупереджений огляд, редакція не залучає такого рецензента.

Редакція залишає за собою право не публікувати рукопис, якщо заявлений автором конфлікт інтересів ставить під загрозу об'єктивність і достовірність оцінювання дослідження.

Якщо редакція виявить наявність конфлікту інтересів, що не був задекларований при поданні – рукопис може бути відхилений. Якщо незадекларований конфлікт інтересів буде виявлений після публікації, за необхідності статтю може бути виправлено або видалено.

5. Доступ та використання матеріалів і даних

Автори погоджуються, що всі матеріали, представлені у публікації, знаходяться у вільному доступі і можуть бути використані іншими дослідниками з науковою некомерційною метою на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0).

Допоміжні дані (набори даних, програмні додатки, фото-, аудіо-, відеоматеріали), що висвітлюють і доповнюють зміст дослідження, можуть бути додатково розміщені в інституційних репозиторіях або на інших Інтернет-ресурсах, на що потрібно дати посилання у статті. Якщо автор не має можливості скористатись таким ресурсом, матеріали можуть бути завантажені в збірник як «Супровідні файли» під час подання статті (Крок 4).

Якщо у статті описано нове програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, автори повинні розмістити його на підходящому ресурсі і надати вичерпний опис алгоритмів, що використовувались.

Якщо виникає сумнів у достовірності даних, приведених в опублікованій статті, а доступ до них закритий, що унеможливлює їх перевірку, читачі можуть зв’язатись із редакцією, щоб в подальшому сконтактувати з автором, перевірити і внести корективи.

На запит редакції автори повинні надати відкритий доступ до всіх даних і матеріалів, представлених у статті, якщо це не порушує правил конфіденційності, пов'язаних з анонімним опитуванням людей під час дослідження.

6. Виправлення та доповнення

За потреби редакція вносить необхідні виправлення та уточнення в контент, публікує спростування та вибачення.
Редакція може внести дрібні правки (виправлення невеликих помилок) та уточнення змісту статті, що покращують її зміст, проте істотно не змінюють її структуру вцілому. Для цього необхідно надіслати запит в редакцію.

7. Коментування опублікованих статей

На сторінках опублікованих статей передбачено можливість їх коментування користувачами (читачами, авторами так і незареєстрованими). Редакція заохочує користувачів залишати якомога більше відгуків щодо опублікованого матеріалу.
Редакція оперативно розглядає і реагує на обґрунтовану критику матеріалів, опублікованих у збірнику, інформує авторів статей про отримані відгуки та просить внести роз’яснення.
Коментування повинне мати характер цивілізованої наукової дискусії (може містити роз’яснення і доповнення до змісту та отриманих результатів конкретної статті; аргументи мають супроводжувати посиланням на опубліковані ресурси або містити вичерпне наукове обґрунтування).
Коментарі іншого характеру (образливі та непристойні вислови, реклама і спам) будуть вилучені.
Облікові записи користувачів, що порушують вищевказані стандарти будуть вилучені.

8. Рукопис, поданий в декілька видань

Під час подання автори повинні підтвердити, що завантажений рукопис (або ж інший подібний йому), в даний момент не поданий на розгляд і публікацію до іншого збірника. Якщо подібна робота вже подана або опублікована в іншому збірнику, редакція не розглядатиме такі рукописи.

9. Інтелектуальна власність

Редакція реагує на сигнали, пов’язані питаннями інтелектуальної власності, та працює над попередженням потенційних порушень чинного законодавства України щодо інтелектуальної власності та авторського права.
Редакція здійснює контроль, щоб результати наукових досліджень, які публікуються в збірнику були здійснені відповідно до міжнародноприйнятих рекомендацій (наприклад, AERA та BERA для педагогічних досліджень).

10. Плагіат

Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори.
У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів.

ІІ. Попередження плагіату

Редакція визначає явище плагіату наступним чином:

Плагіат (англ. plagiarism) – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Самоплагіат (англ. self-plagiarism) – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.

Текстовий плагіат – повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт, тощо.

Дії, що характеризують процес плагіату:

видавання чужої роботи за власну;
копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці;
умисне упущення посилання зі списку джерел;
надання невірних даних про джерело (наприклад «бите» посилання);
зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело;
копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті.

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

точне копіювання без змін (Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів;
копіювання із змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації (із перестановкою слів, заміною літер, цифр);
наслідування стилю;
переклад з іншої мови;
запозичення ідеї.

Процедура:

Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються виконавчим редактором на унікальність за допомогою сервісу пошуку текстових збігів Unicheck на етапі первинного розгляду.
У випадках виявлення плагіату рукопис відхиляється.
Усю відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно чинного законодавства України (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).

ІІІ. Етика проведення педагогічних досліджень

Розроблено на основі AERA Code of Ethics та BERA Ethical Guidelines for Educational Research

Педагогічні дослідження – це галузь науки, що вивчає освітні процеси, а також характерні риси, взаємодію та організацію людей в процесі навчання. Дослідження в цій сфері проводяться з метою описати, зрозуміти і пояснити як процес навчання впливає на життя людини та як формальний і неформальний контексти освіти впливають на всі форми навчання. Педагогічні дослідження охоплюють широкий спектр методів, що відповідають конкретним поставленим проблемам, та є джерелом появи нового інструментарію і методик наукових пошуків.

ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Учасники дослідження можуть бути як активними, так і пасивними суб’єктами процесів спостереження, експерименту, анкетування, тестування, тощо. Педагоги-дослідники мають дотримуватись етичних норм та поважати всіх осіб, що беруть участь у процесі дослідження.

Добровільна інформована згода. Учасники дослідження повинні розуміти усі особливості процесу, в якому вони прийматимуть участь, включаючи такі аспекти як: навіщо потрібна їх участь; як будуть використані отримані результати; кому і яким чином буде представлений звіт, а також надати добровільну згоду на участь без жодного примусу.

Право відмови. Дослідники мають визнати право будь-якого учасника на відмову від участі в дослідженні з будь-якої причини або безпричинно, в будь-який час, та повинні проінформувати про це всіх учасників дослідження. Науковці повинні погодитись з рішенням учасників про їх відмову або спробувати переконати їх, не застосовуючи насилля і примус.

Недопущення дискримінації. У процесі дослідження взаємовідносини і поведінка науковців повинні бути справедливими, порядними, етичними, з повагою та без упередження щодо віку, статі, статевих відмінностей, сімейного або батьківського статусу, партнерського статусу, раси, етнічності, національності, мови, культурної ідентичності, релігії, віросповідання, фізичної або психічної неспроможності, стану здоров’я, політичних переконань, соціо-економічного становища або будь-яких інших суттєвих відмінностей.

Недопущення експлуатації. Педагоги-дослідники не повинні експлуатувати осіб, над якими вони здійснюють безпосереднє або опосередковане керівництво, оцінювання або інший вид управління (студентів, досліджуваних, співробітників або учасників експерименту), а також безпосередньо не контролювати і оцінювати жодну особу з якою має романтичні, сексуальні або родинні зв’язки.

Домагання. Педагоги-дослідники у своїй діяльності не допускають домагань (одиночного інтенсивного акту або постійно повторюваних принизливих, образливих, наступальних дій, що створюють вороже професійне, робоче або освітнє середовище). Домагання може виявлятись у вигляді непотрібної, перебільшеної та необґрунтованої уваги або нападів, вербальних або невербальних, відносно будь-якої особи, що бере участь у дослідженні.

Підкуп учасників дослідження. Дослідники не повинні допускати фінансового заохочення або стимулів іншого роду щодо учасників дослідження, особливо коли це впливає на результати дослідження або на рішення піддослідного про участь в ньому.

Недоторканість приватного життя. Дослідники мають визнати право учасників на недоторканість приватного життя і повинні забезпечити їм конфіденційність та анонімність, доки вони, їх опікуни або інші відповідальні особи чітко та добровільно не відмовляться від цього права. Учасники мають право знати як і чому їх персональні дані збираються, для чого будуть використані та кому будуть доступні. Дослідники повинні мати дозвіл учасників на розкриття особистих даних стороннім особам та мають забезпечити, щоб такі особи мали дозвіл на опрацювання цих даних. Громадяни мають право на доступ до будь-яких зібраних щодо них персональних даних: дослідники повинні гарантувати надійність їх зберігання.

Діти, вразливі підлітки та дорослі. Діти, які здатні висловити свої власні погляди, повинні мати гарантоване право на вільне вираження свої поглядів щодо всіх питань, які стосуються їх інтересів, співмірно з їх віком і зрілістю.

У випадку, коли вік досліджуваних, їх розумові здібності або інші вразливі обставини створюють обмеження, відповідно до яких вони не можуть зрозуміти свою роль або надати добровільну згоду на участь в експерименті, дослідники повинні в повній мірі вивчити альтернативні шляхи одержання достовірних відповідей. За таких обставин дослідники повинні співпрацювати та отримати згоду тих осіб, що виступають як опікуни (наприклад, батьків) або відповідальних осіб, які несуть відповідальність за благополуччя досліджуваних (наприклад, соціальних працівників).

Дослідники мають повідомити учасників (їх опікунів або соціальних працівників) про всі можливі передбачувані шкідливі впливи, що можуть виникнути у процесі дослідження або від його результатів. Якщо учасники відчувають занепокоєння чи дискомфорт, або ж виникли непередбачувані негативні наслідки, дослідники повинні негайно відмовитись від будь-яких дій, що завдають емоційної або іншої шкоди, включаючи повне припинення дослідження.

ПЛАНУВАННЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Плануючи та здійснюючи дослідження педагоги-дослідники не провадять шкідливі практики та діють у спосіб, що не загрожує здоров’ю та життю учасників дослідження.

Конфлікт інтересів. Дослідники мають виключити наявність фінансового та інших видів конфлікту інтересів, що може скомпрометувати достовірність наукової гіпотези, наукової статті, публічних заяв або експертних висновків рецензентів.

До того ж, педагоги-дослідники повинні обрати учасників дослідження, з якими вони не перебувають у жодних стосунках (наприклад, як вчитель, науковий керівник, наставник або роботодавець). Якщо ресурси та умови проведення дослідження вимагають добору учасників з кола осіб, з якими дослідники мають стосунки, їм необхідно переконатись, що згода на участь є добровільною та отриманою без примусу. Дослідники повинні впевнитись, що дані, які будуть використані, зібрані або оприлюднені в процесі дослідження, будуть оброблені у такий спосіб, щоб мінімізувати та попередити ризики виникнення подальших нападів і переслідувань учасників.

Методика. Дослідники повинні використовувати набір методів, що відповідає цілям дослідження, ґрунтуючи висновки на критичному аналізі фактів, а також оприлюднити результати та їх тлумачення об’єктивно і в повній мірі. Ті вчені, які надають перевагу використанню специфічних методів, теорій та гіпотез, повинні знати альтернативні підходи, щоб переконати замовника дослідження у їх необхідності.

Фабрикація, фальсифікація та плагіат. Педагоги-дослідники не повинні брати участь у фабрикації чи фальсифікації даних, джерел, результатів дослідження та плагіаті в процесі планування, виконання, звіту або оприлюднення результатів дослідження.

Дослідники не повинні нашкодити репутації дослідження наступними діями:

фальсифікацією фактів та отриманих результатів;
роблячи із результатів дослідження сенсацію для максимального публічного розголосу;
спотворюючи результати, вибірково публікуючи деякі встановлені факти, замовчуючи інші;
критикуючи інших науковців, з метою дискредитації;
експлуатуючи найманий штат дослідників та неправомірно використовуючи умови робочого місця;
проведенням робіт, які можуть мати наявність конфлікту інтересів або проводитися задля комерційної вигоди, що ставить під загрозу об’єктивність дослідження;
проведенням робіт, в яких вони некомпетентні;
використовуючи наукові результати, отримані спільно з групою співавторів, як базис для індивідуальної статті без дозволу співавторів та осіб, які причетні до цього;
використовуючи дослідження з шахрайською та незаконною метою.

Поширення даних. Дослідники надають відкритий доступ до своїх даних після завершення проекту або за допомогою публікації статей для подальшого аналізу та підтвердження їх іншими науковцями. Дослідники відповідальні за оприлюднення отриманих наукових результатів відкрито і в повній мірі, не опускаючи жодних даних. Якщо дослідник виявив суттєві помилки у своїй статті або презентації своїх даних, він вживає заходів для усунення таких помилок, їх корекції та повідомленні про помилки в публікації за допомогою будь-якого зручного профільного форуму. В процесі оприлюднення результатів дослідник вживає відповідні заходи з метою захисту конфіденційності даних щодо дослідження та інформації про учасників дослідження.

Авторство. У списку авторів, мають бути вказані особи, якими зроблено істотний внесок у наукове дослідження, подане у статті. Академічний статус, посада або інший показник старшинства не повинні визначати порядок у цьому списку; порядок авторів має зазначити відносне лідерство та величину внеску дослідників у дану наукову роботу.