ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗМІН У КАДРОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ЗАГАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ

Анотація

У статті розглянуто доцільність використання гендерного підходу в управлінні закладом загальної середньої освіти на противагу традиційного менеджменту. Підкреслено, що основним законом держави визнано, що людина – найвища соціальна цінність. Поєднуючи національно-культурні та загальнолюдські цінності, має створити рівні, сприятливі умови для формування особистості, яка визнаватиме права всіх членів суспільства. Саме така особистість має бути будівельником демократичного суспільства. Наголошено, що рівні умови виховання та навчання здобувачів освіти мають формувати і їхні рівні можливості. Зазначено, що професіоналізм не має статі. Визначено, що соціальні стереотипи, які притаманні суспільствам багатьох країн, існують і дотепер. Підкреслено, що саме школа відіграє тут неабияку роль. Однією з таких суспільних цінностей є гендерна рівність. Розкрито, що поява гендерних освітніх технологій пов’язана зі зростанням протиріч між відтворенням патріархальних стереотипів у взаємодії статей і реальній трансформації гендерних відносин у сучасному українському суспільстві. Одне з завдань, яке постає перед українською науковою школою в питаннях кадрового менеджменту, це врахування особливостей українського менталітету. Підкреслено, що забезпечення рівних прав жінок і чоловіків є принципово важливою складовою процесів демократизації, маркером європейського вибору України, який обов’язково має бути втіленим для забезпечення гендерної рівності; проаналізовано специфіку застосування гендерного підходу у формуванні особистості. Зазначено, що метою гендерного виховання є створення умов для формування егалітарної свідомості, вільної від гендерних стереотипів і відповідальної за свої міжособистісні взаємини в соціумі. Чоловік і жінка – це продукти культури свого суспільства, а обрані для них суспільством гендерні ролі – це соціальні очікування. Пріоритетну роль у гендерному вихованні мають займати сучасні технології навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення, будуються на основі різносторонньої взаємодії.