ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ УСНОГО АНГЛОМОВНОГО МОВЛЕННЯ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31.314-327Анотація
У статті досліджуються особливості навчання усного англомовного мовлення фахівців інженерних спеціальностей у закладах вищої освіти як один із важливих структурних елементів в системі освіти. Проаналізовано основні та специфічні характеристики особливостей навчання усного англомовного мовлення фахівців інженерних спеціальностей у закладах вищої освіти. Встановлено, що викладачі у процесі навчання студентів інженерних спеціальностей усної розмовної англійської мови повинні формувати відповідні умови, за яких відбулося б перенесення структурно завершених мовних дій з навчальної ситуації на ненавчальну, тобто в природну ситуацію спілкування. Встановлено, що значна чисельність викладачів у процесі викладання іноземної мови застосовують проєктну методологію, яка успішно сприяє формуванню в студентів необхідних комунікативних та мовленнєвих умінь та навичок. Визначено, що викладачі для забезпечення якісного навчання усного англомовного мовлення повинні забезпечити формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-інженерів програмного забезпечення, фахівців з електроніки та фахівців інженерів-теплоенергетиків шляхом систематичного вивчення галузевого змісту іноземною мовою, моделювання професійної діяльності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей засобами іноземної мови та реалізація принципів змішаних навчальних матеріалів у навчально-методичних матеріалах. Визначено, що до організаційно-педагогічних умов формування комунікативної компетенції фахівців інженерних спеціальностей належать: доповнення змісту навчальних програм та навчально-методичних комплексів з іноземних дисциплін вправами, заходами, текстами та зразками ефективного професійного спілкування; застосування інтерактивних форм навчання окремих фахових дисциплін з урахуванням специфіки професійної діяльності інженерів при реалізації домінуючих методів у вивчення усної англійської мови; використання засобів синхронного та асинхронного спілкування, спеціальних Інтернет-ресурсів та віртуальних спільнот при викладанні іноземної мови.