ФОРМИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті наголошується на актуальності використання формувального оцінювання в контексті реформування шкільної освіти, відповідно до концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти, методичних рекомендаціях МОН України, у яких воно позиціонується як основний вид оцінювання. Розкрито сутність формувального оцінювання як процесу безперервного моніторингу індивідуального навчального поступу та розвитку учнів. Визначено роль і функції зворотного зв’язку як одного із етапів формувального оцінювання. Представлено напрями дослідження формувального оцінювання в роботах зарубіжних і українських науковців. Обґрунтовано, що ефективність зворотного зв’язку є обов’язковою умовою успішної реалізації формувального оцінювання: використання зворотного зв’язку надає процесу оцінювання об’єктивності та системності, за його результатами вчитель аналізує процес навчальної діяльності з метою його корекції, добору нових методик, прийомів, підтримки учнів. Схарактеризовано основні принципи зворотного зв’язку та умови його ефективної реалізації. Подано приклади доцільних прийомів рефлексії, за допомогою яких визначається емоційний стан учнів, ефективність їхньої навчальної діяльності, поступ учнів у процесі оволодіння змістом навчання; визначено спільне і відмінне у застосуванні цих прийомів в учнів 1-2 та 3-4 класів початкової школи. Зроблено висновки щодо доцільності вже з 1 класу формувати в учнів здатність інтерпретувати свої навчальні досягнення відповідно до визначених критеріїв з урахуванням їхніх можливостей до рефлексії, зумовлених віковими і психологічними особливостями. Розглянуто подальшу перспективу використання формувального оцінювання в освітній практиці закладів загальної середньої освіти України, зокрема подальше експериментальне дослідження та впровадження найбільш ефективних методів і прийомів на кожному із його етапів.