Риторична компетентність в умовах Нової української школи: нові вимоги до вчителя

Анотація

У статті ґрунтовно досліджено риторичну компетентність як одну з ключових складових професійної майстерності сучасного вчителя, зокрема в контексті впровадження Концепції Нової української школи, Професійного стандарту вчителя початакових класів. Акцентовано увагу на трансформації ролі педагога – від носія знань до фасилітатора, наставника та комунікативного лідера освітнього процесу, що зумовлює зростання значущості володіння ефективними риторичними навичками. Розкрито сутність поняття «риторична компетентність» за підходами, що базуються на аналізі педагогічної та риторичної літератури, проаналізовано наукові підходи до її структурування, а також виокремлено основні компоненти – мовленнєву, когнітивну, емоційно-ціннісну та соціокультурну. У розвідці доведено, що володіння риторикою передбачає розвиток низки soft skills, зокрема комунікативна гнучкість, емоційний інтелект, критичне та аналітичне мислення, креативність, публічна самопрезентація. Автор обґрунтовує необхідність цілеспрямованого розвитку риторичних умінь у майбутніх педагогів ще на етапі здобуття вищої освіти у закладах вищої освіти. Описано ефективні практико-орієнтовані методи формування риторичної компетентності: інтерактивні тренінги, моделювання педагогічних ситуацій, рольові ігри, рефлексивні вправи, цифрові інструменти комунікації тощо. Зроблено висновок про те, що сформована риторична компетентність є запорукою успішної професійної реалізації вчителя, його здатності до налагодження діалогу з учнями, батьками та колегами, а також до ефективного представлення й трансляції цінностей НУШ в освітньому процесі початкової школи.