Інклюзивне освітнє середовище як чинник соціалізації та розвитку молодших школярів з особливими освітніми потребами

Автор(и)

  • Наталія Бахмат Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0001-6248-8468
  • Олена Довгань Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0002-1295-8289

DOI:

https://doi.org/10.32626/2309-9763.2025-38-74-85

Ключові слова:

інклюзивна освіта, молодші школярі, особливі освітні потреби, інклюзивне середовище, індивідуальна програма розвитку, соціалізація, психолого-педагогічний супровід, розвиток дитини

Анотація

У статті розкрито сутність інклюзивного середовища як різновимірного простору соціалізації та розвитку молодших школярів з особливими освітніми потребами. З’ясовано, що правовою основою реалізації інклюзивної освіти в Україні є стаття 19 Закону України «Про освіту», яка гарантує створення умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Наголошено, що Концепція Нової української школи виступає ключовим вектором модернізації системи початкової освіти, орієнтованої на принципи інклюзії. Встановлено, що індивідуальні програми розвитку забезпечують персоналізований підхід до навчання дітей з особливими освітніми потребами та реалізуються за підтримки інклюзивно ресурсних центрів. Констатовано, що інклюзивне середовище у початковій школі виконує не лише функцію освітнього простору, а й соціокультурного середовища, що сприяє розвитку комунікативних, емоційно-вольових і мотиваційних якостей дітей. Окреслено, що ефективність функціонування такого середовища визначається гармонійною взаємодією просторово-предметного, змістово методичного й комунікативно-організаційного компонентів. Зауважено, що саме архітектурна доступність і адаптивність освітнього простору створюють основу для повноцінної участі дитини з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. Зазначено, що функціональна узгодженість між характеристиками середовища та освітніми потребами дитини дозволяє формувати гнучкі освітні маршрути. Обгрунтовано, що соціалізація молодших школярів з особливими освітніми потребами потребує професійної підготовки педагогів до роботи в інклюзивному середовищі, міждисциплінарної співпраці та емпатійного ставлення до учнів. Охарактеризовано інклюзивний простір як освітню умову, що дає змогу реалізовувати завдання сучасної школи – розвиток самореалізації, соціальної активності та особистісної цілісності кожної дитини. Визначено, що інклюзивна освіта є не лише правом, а й механізмом забезпечення рівних можливостей і педагогічної справедливості у сфері початкової освіти.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30

Як цитувати

Бахмат, Н., & Довгань, О. (2025). Інклюзивне освітнє середовище як чинник соціалізації та розвитку молодших школярів з особливими освітніми потребами. Педагогічна освіта: теорія і практика, (38), 74–85. https://doi.org/10.32626/2309-9763.2025-38-74-85