РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЙ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ З КІНЦЯ XX ДО ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2024-36.41-53Анотація
У статті акцентується увага на розвитку ідей військовопатріотичного виховання у педагогічній думці кінця ХХ початку ХХІ ст. Підкреслюється, що патріотичне виховання грає важливу роль у зміцненні національної єдності, формуванні громадянської свідомості та участі у важливих соціокультурних та політичних процесах. Військово-патріотичне виховання – це система заходів, спрямованих на формування патріотичних почуттів, громадянської відповідальності та готовності до захисту своєї країни серед осіб, які перебувають у віці виховання (школярі, студенти тощо). Основна мета цього виховання − виховання покоління, яке любить Україну, розуміє її історію, цінності та готове взяти на себе відповідальність за її долю та безпеку. Розглядають концептуальні та методологічні аспекти педагогічного підходу до військово-патріотичного виховання, висвітлюючи його значення у відновленні та підтримці національної ідентифікації. Зазначається, що військово-патріотичне виховання в педагогічній думці розглядається як комплекс заходів, спрямованих на формування патріотичних почуттів, готовності до захисту рідної землі та розвитку військово-спортивних якостей серед учнів. Такий підхід має свої віддзеркалення у педагогічних концепціях та методиках виховання. Окремо, звертається увага на періодизацію ідеї військово-патріотичного виховання в педагогічній думці упродовж кінця ХХ ст. та початку ХХІ ст. Акцентується увага на важливості військово-патріотичного виховання в контексті російсько-української війни та європейської інтеграції України. Робиться висновок про необхідність системного та комплексного підходу до військово-патріотичного виховання, щоб забезпечити сталість національних цінностей, зміцнити обороноздатність та сприяти активній участі України в процесах європейської інтеграції. Дослідження аспектів військово-патріотичного виховання в українському науковому дискурсі дозволяє враховувати специфіку історичного досвіду України, важливі моменти в боротьбі за незалежність та значення патріотизму в умовах сучасної глобалізації. Висновки дослідження мають важливий потенціал для впровадження практичних рекомендацій у сферу освіти та педагогіки, спрямованих на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання в сучасному освітньому середовищі.