ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ СУДНОВИХ ІНЖЕНЕРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

Стратегія розвитку освіти в Україні в умовах воєнного стану направлена на збереження та подальший розвиток національної системи освіти та її адаптацію до умов воєнно-орієнтованої економіки, трансформацію та подальшу інтеграцію в європейське і світове освітнє співтовариство. Успішне розв’язання цих важливих завдань можливе тільки за умов розробки науковообґрунтованих шляхів збереження якісної професійної підготовки кваліфікованих фахівців для потреб сучасного флоту. Актуальною проблемою ринку праці на теперішній час є необхідність формування інноваційної моделі розвитку трудового потенціалу, особливості якої полягають у зосередженні не на кількісних, а якісних показниках професійної підготовки кадрового потенціалу, забезпеченні відповідності між попитом у певних галузях на працю та можливістю підвищення оперативності ринку праці на нові професії, що ґрунтуються на впроваджені сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на сучасних суднах морського транспорту. Міжнародний досвід за період воєнних дій в Україні свідчить, що соціальне партнерство у морській галузі та внутрішніх водних шляхах сприяє економічній допомозі та зростанню соціальної безпеки суспільства, а підвищення вимог судновласників до якості підготовки морських фахівців у закладах вищої освіти – дуже важливий крок, бо саме вони відповідають за рівень професіоналізму персоналу свого підприємства. Звертаючись до положень «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» [1], яка актуальна на теперішній час, що також чітко окреслила істотні кроки, спрямовані на створення системи забезпечення підвищення якості освіти та безпеки судноплавства в нових умовах воєнного стану, прискорення інтеграції України в міжнародний освітній простір. Відтак, потребують оновлення та якісного поліпшення: передвища і вища освіти, функціонування закладів післядипломної освіти, структурних підрозділів сертифікації ЗВО, на базі яких здійснюються підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації командного складу морського транспорту. Згідно з вимогами Міжнародної морської організації (ІМО), яка у 2013 році прийняла рішення про підвищення вимог до кваліфікації персоналу морських суден відповідно до сучасних стандартів компетентності безпеки на морі та внесла поправки до діючої Міжнародної Конвенції про підготовку, дипломування та несення вахти 1978 року, з поправками (ПДМНВ) [2], судновласники, на рівні з ЗВО, відповідають за спроможність майбутнього моряка використовувати сучасну техніку в небезпечних та аварійних ситуаціях на високому рівні, за постійне зростання їх професіоналізму з експлуатації суден, які оснащенні автоматизованими системами. Актуальність дослідження полягає в необхідності визначення нових відносин між роботодавцем і закладом освіти, які сприяли б не зниженню рівня якості професійної освіти майбутнього моряка у ЗВО, а надали можливості оновити його матеріально-технічну базу, доопрацювати, з урахуванням сучасних обставин, навчально–методичне забезпечення, впровадити інноваційні технологій навчання, оптимізувати показників і критеріїв оцінювання, розширити можливості впровадити нові засоби навчання і, в першу чергу, підвищити рівень професійного використання сучасних ІКТ науково-педагогічним складом, з урахуванням стрімко зростаючих можливостей цифрового середовища.