ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ: ЗМІСТ І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

У статті висвітленню сутність і зміст практичної підготовки здобувачів І (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта за освітньо-професійною програмою «Дошкільна освіта. Логопедія», розкрито її значення у професійному становленні фахівця дошкільної освіти; описано основні науково-методологічні положення організації педагогічної практики та визначення її змісту; названо види педагогічних практик, які проходять здобувачі вищої освіти за вказаною освітньо-професійною програмою; окреслено шляхи вдосконалення практичної підготовки. Практичну підготовку майбутніх вихователів розглянуто як систему освітніх заходів, що веде до оволодіння педагогічним інструментарієм, завдяки якому можна досягати освітніх цілей, розвивати основні професійні якості – переконання і педагогічну спрямованість на роботу з дошкільниками. Складові змісту педагогічної практики – навчальна, виховна, наукова, комплексна і творча. Значення педагогічної практики у професійному становленні фахівця розкрито через функції, які вона виконує – адаптаційну, освітню, розвивальну, виховну, проєктувальну, комунікативну, інтегральну. Основні науковометодологічні положення організації педагогічної практики – інтеграція, взаємодія вишу із базами практики; надання права студенту щодо обрання бази практики; забезпечення інформацією про практику та її захист; єдність педагогічного контролю й самоконтролю, педагогічного управління й студентського самоврядування. Науково-методологічними положеннями визначення змісту педагогічних практик є: науковість і доступність, послідовність, наступність і систематичність; зв’язок із життям, взаємозв’язок теорії з практикою, навчальної діяльності з дослідницькою; варіативність змісту, форм і методів роботи практикантів на основі диференціації й індивідуалізації; комплексність. Види педагогічних практик – «Навчальна пропедевтична практика в закладах дошкільної освіти», «Навчальна педагогічна практика в закладах дошкільної освіти», «Виробнича педагогічна практика в групах раннього віку», «Виробнича педагогічна практика в закладах дошкільної освіти», «Виробнича логопедична практика в закладах дошкільної освіти», «Виробнича організаційно-методична практика в закладах дошкільної освіти». Основні шляхи вдосконалення практичної підготовки – посилення уваги до організації практичної підготовки у виші (логіка планування; пошук ефективних методів організації, контролю і керівництва, зміцнення співпраці з базами практики, створення системи педагогічної практики), удосконалення програмно-методичного складника (узгодження освітньо-професійних програм із сучасними державними нормативними документами, громадське обговорення освітньо-професійної програми у контексті її модернізації, доповнення змісту робочих програм практики новими цілями і заходами для їх реалізації тощо).