ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ (З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН)
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-33.167-180Анотація
У статті акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («професійне мовлення майбутніх медичних працівників», «медична термінологія», «термінологічна компетентність», «готовність майбутніх лікарів-іноземців до оволодіння професійною термінологією»), на структурних компонентах термінологічної компетентності майбутнього фахівця. Уточнено суть поняття «термінологічна компетентність майбутнього лікаря-іноземця» як здатність установлювати кореляцію між теоретичним базисом, що становить термінологічну систему медичної науки та професійно орієнтовану лексику, та практичним застосуванням набутих у ЗВО знань, умінь і навичок під час інтерпрофесійної / інтрапрофесійної комунікації (стандартні ситуації / в умовах комунікації з елементами непередбачуваності), що визначає результативність подальшої професійної діяльності. Запропоновано навчально-методичне забезпечення (система підготовчих та мовленнєвих вправ), що сприяє формуванню термінологічної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі в процесі вивчення філологічних дисциплін. Підкреслено, що система мовних та некомунікативних підготовчих вправ уможливлює роботу з медичною термінологією (розрізнення термінів із наявних наборів букв, пояснення значення терміну, відповідність терміну та дефініції, співвіднесення терміну відповідно до предметної галузі, встановлення приналежності терміну до тематичної групи, створення тезаурусу визначеної проблеми / теми, утворення термінологічних словосполук, створення термінологічного сінквею, використовуючи різні частини мови). Виконуючи комунікативні та умовно-комунікативні мовленнєві вправи, студенти встановлювали логіко-лексичні термінологічні зв’язки означеної теми, усвідомлювали значення термінів завдяки інформаційному контексту, доповнювали фаховий контент відповідними термінами, відтворювали ситуативні висловлення фахового спрямування на основі тез, завершуючи / розгортаючи їх. Зазначено, що актуалізації засвоєного студентами медичного термінологічного комплексу знань сприяли створювані професійні моделі взаємодії («лікар ⟷ пацієнт», «лікар ⟷ лікар»), трансформація лінгводидактичного матеріалу в діалогічні єдності (діалогобмін інформацією, діалог-розпитування, діалог-обговорення). «Термінологічні хмари слів» використовувалися для створення асоціативних рядів (серцево-судинні захворювання, симптоми, медичні маніпуляції, лабораторні та інструментальні дослідження, стан хворого після того, як він вжив ліки, повна історія хвороби, види діагнозу), слугували графічним засобом для візуального розпізнання медичних термінів, становили термінологічний лексичний мінімум для трансформування висловлення. Створюючи кластери фахової тематики, студенти виокремлюють ключові медичні терміни, що сприяє опрацюванню великого обсягу навчального матеріалу.