ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ НА ОСНОВІ ЖИТТЄПИСІВ ВЕЛИКИХ УКРАЇНЦІВ

Анотація

У статті висвітлено і проаналізовано провідні напрями патріотичної життєдіяльності святителя Луки Кримського (Валентина Феліксовича ВойноЯсенецького), окреслено виняткову місію і обдарування видатного хірурга, розкрито теоретичну і практичну значущість наукових праць всесвітньовідомого вченого, глибинну духовність богословських творів, обґрунтовано сутність багатогранної життєдіяльності святителя Луки як важливого підґрунтя для патріотичного виховання майбутніх педагогів. Вчинкова життєва сфера особистості святителя Луки Кримського наповнена патріотичними вчинками служіння, відданості, вірності, благородства по відношенню до своєї Батьківщини і вчинками чуйності та милосердя по відношенню до оточуючих. До провідних напрямів патріотичної життєдіяльності святителя Луки Кримського віднесено професійнодослідницький, морально-богословський, пастирсько-опікувальний.

Професійно-дослідницький напрям патріотичної діяльності святителя Луки Кримського (Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького) полягав у самовідданому служінні людям і Батьківщині в якості лікаря-хірурга широкої спеціалізації та доктора медицини. Отримав великий досвід роботи земським лікарем, згодом головного лікаря та хірурга багатьох лікарень і шпиталів в умовах Першої та Другої світової війни, мирного часу. Став спеціалістом з гнійної хірургії. Виявив високий професіоналізм, успішно проводив складні операції. Врятував життя і здоров’я тисячам поранених і хворих. У безпосередній професійній діяльності опанував не тільки хірургію, а й акушерство, гінекологію, терапію, педіатрію. Результати досліджень і багатий хірургічний досвід вченого відкрили нові напрямки у галузі медицини (реґіонарної анестезії) та не втратили свого значення й до сьогодні. Залишив багатий науковий спадок. Автор 55 наукових праць з анатомії, фізіології, анестезіології, гнійної медицини, хірургії. Доклав вагомий внесок у царини офтальмології, нейрохірургії, військово-польової хірургії, абдомінальної хірургії, ортопедії, гнійної хірургії, анестезіології. Видатний вчений зі світовим ім’ям. Передавав ще за життя свій багатий досвід лікарям і студентам. Його спадщина як ученого і практикуючого лікаря досі залишається об’єктом дослідження в різних галузях, зокрема в теорії клінічного діагнозу, медичній психології та деонтології, біоетиці, урології, організації охорони здоров’я тощо. Морально-богословський напрям патріотичної діяльності святителя Луки Кримського полягав у самовихованні та вихованні співвітчизників як особистостей вільних і досконалих. Увійшов в історію не тільки як талановитий лікар і вчений, але й видатний ієрарх. Свої проповіді спрямовував на виховання гуманного ставлення до оточуючих на основі християнської моралі. Спонукав до оволодіння такими морально-духовними чеснотами, як смирення, любов, милосердя, чуйність, щедрість, великодушність, відданість, вірність, правдивість, чесність, благомовність. Підготував до видання два філософсько-теологічні твори: «Дух, душа і тіло» і «Наука і релігія». Розкрив і довів зв’язки між наукою та релігією, нерозривні метафізичні зв’язки між людським тілом, душею та духом, трансцендентні духовні здатності людини та її безсмертя. Визначив серце як орган чуття, пізнання, думки і сприйняття духовних впливів. За матеріалами повчань святителя зібрано 12 томів його проповідей. Пастирсько-опікувальний напрям патріотичної діяльності святителя Луки Кримського полягав у духовній і тілесній опіці оточуючих. В часи радянської влади та атеїстичної пропаганди дбав про духовне здоров’я суспільства, енергійний розвиток релігійної діяльності. Прийняв сан священика, згодом чернечий постриг та сан єпископа. Керував багатьма єпархіями. Опікувався відкриттям та благоустроєм храмів, обстоював права віруючих на вільне віросповідування, дбав про релігійну просвіту дорослих і дітей. Здійснював активну проповідницьку і соціальну діяльність. Займався добродійністю. Влаштовував благодійні обіди, допомагав хворим, малозабезпеченим сім’ям, вдовам і дітям-сиротам. Запропонована стаття спрямована на організацію у закладах вищої освіти такого виховного процесу, який би був насичений ідеями патріотизму, що одухотворюють вихованців та викликають у них розуміння причетності до всіх аспектів життя суспільства й відповідну турботу про благоустрій Батьківщини.