ІСТОРІОГРАФІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ОГІЄНКА (до 140-річчя)

Анотація

У статті звертається увага на цінність і масштабність наукового доробку Івана Огієнка, особливе місце в якому відведено дослідженню становлення і розвитку української літературної мови. Автори статті висвітлюють зміст наукових праць Івана Огієнка, які стосуються теми наших досліджень, починаючи з Московської доби. При цьому автори статті звертають особливу увагу на те, що розвій української літературної мови в часи царату почав спадати, чому посприяло принизливе відношення до українського народу і його мови. Підтвердженням цьому, за словами вченого, є ті руйнації, які мали місце на території української держави, і які були направлені на знищення української мови. Характеризуючи цей період, автори статті, на основі проведених досліджень і наукових праць Івана Огієнка, звертають увагу на утиски української літературної мови в часи правління царя Петра І та цариці Катерини ІІ, які нищили українські школи. При цьому автор статті звертає увагу на постать Івана Котляревського, який своєю «Енеїдою», фактично, відновив українську літературну мову. В статті підкреслюється, що в науковій діяльності Івана Огієнка, мають місце постаті Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка, Лесі Українки, М. Коцюбинський та інші, які збагатили українську літературну мову, підняли її на новий рівень розвитку.

Крім всього цього особлива увага звертається на дослідження, зроблені Іваном Огієнком в області становлення і розвитку української літературної мови в період державної самостійності України, якими знаменуються 1918-1921 роки. Зокрема, характеризуючи цей період, автор підкреслює, що вага державної самостійності в творенні літературної мови була надзвичайно велика. У статті приділено багато уваги дослідженню Іваном Огієнком становленню і розвитку української літературної мови в часи радянської доби. Автор підкреслює драматичність цього періоду для Української держави і для її народу; розкриває шовіністичну сутність радянського союзу і, в першу чергу, росії, яку вони застосовували по відношенню до української мови та культури народу. Стаття має великий науково-пізнавальний характер і може бути використана широким загалом (студентами, викладачами, науковцями, поціновувачами наукової спадщини Івана Огієнка).