ШКІЛЬНА ІСТОРИЧНА ОСВІТА В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА ПОШУК ОПТИМАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ (90-ті рр. ХХ ст. – 20-ті рр. ХХІ ст.)

Анотація

Історія у чеських школах вивчається з четвертого року навчання в кожному з класів середньої школи та в гімназіях. На викладання предмету, як правило, відводять 2 години на тиждень. Значну увагу приділяють темам і проблемам національної історії, які суттєво вплинули на європейський історичний процес. Історія не є обов’язковим державним підсумковим іспитом, проте входить до переліку профільної частини екзаменів, які визначає дирекція шкіл. Окремі заклади освіти організовують різні факультативні історичні курси. В освітньому процесі порівняно менше використовують підручник з історії. Учителі послуговуються різними дидактичними посібниками, матеріалами спеціалізованих інтернет-сайтів. Поширилася практика використання усної історії в процесі вивчення комуністичного періоду повоєнної Чехословаччини. Акцент здійснюють на мультикультурному вихованні та роз’ясненні учням проблем міжнаціональних відносин на основі багаторакурсного підходу. Характерною рисою чеської дидактики є численні соціологічні дослідження. Проводять опитування вчителів та учнів щодо різних параметрів освітнього процесу та компарацію їх результатів. З огляду на це чітко видно актуальні тенденції. Відтак формулюють пропозиції щодо вдосконалення процесу навчання історії. Серед проблем шкільної історичної освіти – послаблення інтересу учнів до історії, нестача годин, консерватизм педагогів. Чеські дидакти вважають за необхідне акцентувати увагу на методі проєктів. Вони пропонують замінити практику оцінювання усних відповідей методом портфоліо, проводити іспит «з відкритою книгою», однак з аналітичними завданнями з метою діагностики реальних компетентностей учнів.