ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО–КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ОСВІТУ ДОРОСЛИХ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32.233-245Анотація
Сучасний стан розвиненості трудового потенціалу України потребує формування нових інноваційних підходів до професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослої людини, особливості якої полягають у забезпеченості відповідності між попитом судновласників на працевлаштування моряків і відповідності їх кваліфікації до роботи на ринку морської праці, що ґрунтується на використанні інформаційно–комунікаційних технологій (ІКТ) на сучасних суднах. У зв’язку з таким підходом, зазначимо, що зміст системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослих студентів морського профілю передбачає створення передумов для теоретико-практичного оволодіння дидактичними особливостями освітнього процесу тими, хто задіяний у цьому, а саме професорсько-викладацьким та інструкторським складом закладу освіти. Авторами статті розкрито сутність поняття дорослий студент закладу освіти морського профілю, під яким розуміємо особу, яка має певну освіту з професій морського профілю, практичний стаж та досвід роботи на суднах морського та річкового флоту, навчається для вирішення своєї життєвої та соціальної проблеми і досягнення конкретного кар’єрного росту, розраховує на оволодіння професійними компетентностями у процесі навчання, прагне бути конкурентоздатною на ринку морської праці. Професійну освіту дорослих у ЗВО (закладах вищої освіти) слід розглядати як специфічну педагогічну систему, функціонування якої зумовлено створенням свого педагогічного середовища. На сучасному етапі економічного розвитку підприємств в Україні, проблема взаємозв’язку педагогічного і виробничого процесів потребує цілісного наукового обґрунтування з урахуванням специфіки кожної галузі промисловості, транспорту, сільського господарства та сфери послуг. Вперш за все, це пов'язано з тим, що освітня система підготовки фахівців у ЗВО не задовольняє судновласника ні з теоретичної сторони, а тим більш з практичної, оскільки вона повністю покладена на самого студента. Заклад освіти не має фінансової можливості встигнути за швидкими темпами обладнання сучасних суден ІКТ, яке потребує постійного оновлення матеріальнотехнічної бази освітнього процесу у закладі, придбати сучасні тренажерні устаткування у комплексі з ІКТ та його програмним забезпеченням, що рекомендовані Конвенцією ПДМНВ (Міжнародною Конвенцією про підготовку та дипломування моряків і несення вахти 1978 року (з поправками)). Також зазначимо, що обізнаність професорсько-викладацького складу та володіння інформаційними технологіями, значно відстає від потреб роботодавця з експлуатації суден, що повністю обладнані автоматизованими системами управління.