ГОТОВНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЕМОЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ЗАСОБАМИ ЕМОЦІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Анотація

Розвиток емоційного інтелекту та формування емоційної грамотності учнів початкової школи передбачає розвиток самосвідомості, навичок усвідомлення своїх і чужих емоцій, уміння керувати своїми й чужими емоціями й ефективно взаємодіяти з людьми. У статті визначено та теоретично і практично обґрунтовано педагогічні зсади формування емоційної грамотності молодших школярів засобами емоційного спілкування; проаналізовано Державний стандарт початкової загальної освіти, типову освітню програму, концепцію «Нова українська школа» щодо формування емоційної грамотності молодших школярів; окреслено чинники методичної підготовки вчителів початкових класів із проблеми дослідження та розвитку емоційного інтелекту і збагачення емоційної грамотності дітей; виокремлено низку методів і прийомів розвитку емоційного інтелекту та формування емоційної грамотності молодших школярів на уроках мовнолітературної освітньої галузі засобами емоційного спілкування. Доведено, що розвивати емоційний інтелект і формувати емоційну грамотність у молодшому шкільному віці необхідно починати з основних емоцій і поступово переходити до їхніх відтінків (читати книги з аналізом настрою й почуттів персонажів; організовувати різні види театрів; проводити ігрові вправи «Вгадай настрій»; моделювати ситуації з життя дітей; демонструвати фотографії, малюнки осіб з основними емоціями й пізніше з відтінками емоцій; малювати «власний настрій», а також близьких, друзів та аналізувати причини настрою; естетично сприймати світ тощо). Тільки системне використання методів і прийомів для розвитку емоційної культури, формування емоційної грамотності загалом, школярів на уроках української мови та літературного читання підвищує інтерес до предмета, активність під час уроку, діти із задоволенням виконують і традиційні, і творчі завдання.