ВПЛИВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

Стаття присвячена проблемі вивчення впливу освітнього процесу на психоемоцій нийстан студентів закладів вищої̈педагогічної̈освіти, зокрема під час навчання та залікової̈ й екзаменацій ної̈ сесії̈. Встановлено, що в період екзаменацій ної̈ сесії̈ кількісні та якісні показники розумової̈ працездатності достовірно знижуються, як порівняти з міжсесій ним періодом. З’ясовано, що психофізіологічні характеристики особистості і фізіологічні особливості організму впливають на ефективність процесу навчальної̈ діяльності у вищому навчальному закладі. Студентам із високим рівнем особистісної̈ тривожності був притаманний вищий рівень реактивної̈ тривожності й ней ротизму, най гірші показники САН і самооцінки емоцій них станів у порівнянні зі студентами із середнім і низьким рівнями особистісної̈ тривожності. Водночас ці показники різко збільшуються в період екзаменацій ної̈ сесії̈. Для дослідження особливостейі функціонального стану організму студентів у процесі навчання використовували комплекс методів. Так, для діагностики основних показників вищої̈нервової̈діяльності студентів застосовували метод дозування робіт у часі, послуговуючись «коректурною пробою» таблиці В.Я.Анфімова; для оцінки психоемоцій ного статусу й діагностики рівня тривожності в студентів використано такі методики: тест Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна, тестовий опитувальник Дж. Тейлора, опитувальник самооцінки емоційних станів А. Уесмана і Д. Рікса, особистісний опитувальник Г. Айзенка, колірний тест М. Люшера й тестовий опитувальник САН. У роботі вперше на базі педагогічного закладу вищої освіти, проводилися дослідження щодо стану вищої нервової діяльності, серцево-судинної та дихальної систем студентів, їхнього психоемоційного стану на етапі навчання та в заліково-екзаменаційний період. Розроблено рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження під час організації навчального процесу, залікової та екзаменаційної сесії в закладах вищої освіти. Зокрема, під час планування навчально-екзаменаційних навантажень студентів із різним рівнем тривожності доцільно з’ясовувати адаптаційні можливості їхнього організму, що дасть змогу ефективніше будувати навчальний і екзаменаційний процеси, знизити ризик розвитку в них дезадаптаційних розладів.