ЦІННІСНО-СМИСЛОВА РЕГУЛЯЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНИХ ДОСЯГНЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020-28-0.254-264Анотація
У статті автор аналізує суть понять «самореалізація» та
«самоактуалізація», здіи снює психодіагностичнии аналіз креативності та її
співвідношення з мотивацією, динамічною смисловою сферою та самосвідомістю,
що в сукупності дає змогу говорити про самореалізацію. Зауважує, що
самореалізація особистості є результатом гармонізації свідомого и несвідомого в
поведінці суб’єкта, збільшення сили «Я» через опанування логіки власного
несвідомого і зняття тим самим суперечностеи зі свідомістю. З одного боку,
самореалізація є розгортанням цінностеи , з іншого, вона сама є цінністю вищого
порядку. Наи частіше самореалізація здіи снюється в професіи ніи діяльності.
Самореалізація як розкриття, розгортання передбачає певний акт творення,
адже, наприклад, динамічна смислова система, щоби стати мотиватором
самореалізації, має спершу бути наповнена певним змістом, що передбачає
використання креативних здібностей. Самореалізація це не тільки процес
розгортання здібностей, але й реалізація цінностей. Цінності це те, що людина
особливо цінує в житті, чому вона надає позитивного життєвого смислу.
Зазначається, що критерієм самореалізації є взаємозадоволення особистості та
оточення; ефективність самореалізації особистості визначається не стільки
зовнішніми обставинами, скільки тим, як вона усвідомлює та оцінює їх щодо
себе, що зумовлене знаннями, практичним досвідом, особистісними
характеристиками, соціальними вміннями і т. ін.; передумови до самореалізації
особистості закладені в самій природі особистості у вигляді задатків, які в
процесі формування особистісних якостей стають основою здатності до
самореалізації. Важливою умовою самореалізації особистості є усвідомлення
нею своїх індивідуальних особливостей, задатків, здібностей, визначення свого
місця в житті, самоідентифікація та професійна ідентифікація.