ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВОГО МЕТОДУ ПРИ ПОЧАТКОВОМУ НАВЧАННІ ДІТЕЙ ПЛАВАННЮ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕНОГО БАСЕЙНУ

Анотація

Одними з наи важливіших чинників, що забезпечують успішність
навчання плаванню, визначено вікові особливості дітеи молодшого шкільного
віку, провіднии вид діяльності (ігрова) і початок формування довільних
механізмів вольової сфери особистості, коли молодшии школяр практично не в
змозі змусити себе виконувати цілеспрямовані дії тривалии час. У зв’язку з
цим, навчання плаванню повинно будуватися в грі и через гру. Визначено стан
розробленості проблеми застосування ігрового методу в початковому
навчанні дітеи плаванню в умовах поглибленого басеи ну.
Зважаючи на специфіку роботи з дітьми молодшого шкільного віку, необхідно
враховувати педагогам те, що в них переважає мимовільна увага, а в центрі ї
їхньої уваги є все яскраве, незвичаи не, нове и цікаве. Ці особливості слід
враховувати, використовувати гру як форму навчальної діяльності, яка
викликає прямии інтерес. Під час організації ігор і розваг потрібно зважати на
умови їхнього проведення (глибина, температура води, наявність інвентарю
тощо), кількість учасників, вік, загальну і спеціальну підготовленість, а також
чітко знати умови гри, правила, передбачувании результат і продумувати зміст. 

Встановлено, що ігри для навчання плаванню і використання ігрових прийомів
на глибині поділяються на групи: ігри на увагу, прості, з використанням гумових
іграшок (проводяться з новачками на перших уроках плавання), які спрямовані
на подолання опору води, з зануренням під воду, пірнанням, стрибками у воду,
з ковзанням і плаванням; ігри сюжетного характеру, які є основним навчальним
матеріалом на заняттях, їх вводять після освоєння дітьми води, навчилися
пересуватися і впевнено почувати себе в новому середовищі; командні ігри, де
гравці об’єднуються в рівні за силою команди, вимагають прояв самостійності,
значних вольових зусиль, уміння керувати собою, особливо під час вирішенні
ігрових конфліктів.
З’ясовано, що застосування ігор і розваг у навчально-тренувальних заняттях із
молодшими школярами сприяє підвищенню емоційності та зменшенню
монотонності; вихованню морально-вольових якостей (активність,
самостійність, ініціативність), зміцненню колективу та вихованню почуття
товариства, вмінню застосовувати набуті навички в різних умовах.