ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ПРОСВІТИТЕЛІВ МИНУЛОГО В КОНТЕКСТІ РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ КНИГОЮ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020-28-0.117-126Анотація
У статті зроблено короткий екскурс в історію становлення методики
художнього читання й розповідання дітям дошкільного віку, названо історичні
періоди та імена педагогів-мислителів і вчених, пов’язаних із ними. З’ясовано,
що фундаментальними для сучасної методики вважаються педагогічні
напрацювання К. Ушинського, С. Русової, І. Огієнка, Є. Фльоріної, які приділяли
значну увагу розвитку мовлення дитини, читанню, розповіді й вивченню
поетичних творів. Розкрито сутність педагогічних поглядів на проблему таких
діячів культурно-просвітницького спрямування, як Б. Грінченко, І. Франко,
О. Ольжич, Олена Пчілка. Висвітлено аспекти сучасної методики, які
ґрунтуються на трансформації ідей попередників.
З педагогічної спадщини Б. Грінченка в практику дошкільної освіти інтегрували
такі: залучення дітей до читання художньої літератури через дитячу пресу;
стимулювання літературної творчості; проведення словникової роботи під час
ознайомлення з твором; створення домашньої бібліотеки, виготовлення
саморобних книг. Ідеї І. Франка, що стосуються казки (визначення поняття,
врахування специфіки сприймання змісту залежно від віку дітей),
трансформувалися в методику ознайомлення дітей із казкою, а вимоги до мови
казки, сюжету та її функцій лягли в основу принципів добору художніх творів для
читання й розповідання дітям, якими користується сучасна методика.
Положення О. Ольжича визначають джерела читання дітям, методи і прийоми
закріплення вражень від прочитаного в різних видах творчої діяльності та
цінність емоційно-виразного читання художніх творів дітьми і для дітей. Олені
Пчілці належить ідея визначення кола дитячого читання, яке забезпечувало б
пізнання різногалузевих наук, моральних вчинків і людських почуттів. Вимоги до
сюжету й мови літературних творів, їхнього художнього оформлення стали
підґрунтям для виокремлення в сучасній методиці принципів добору
літературних творів таких як: висока художня майстерність, цікавий сюжет,
доступність дитячому сприйманню, врахування конкретних педагогічних
завдань, для вирішення яких добирається художній твір. Міркування щодо
ілюстрацій дитячої книги – обов’язкова вимога до її оформлення.