DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020-28-0.26-35

ВЕКТОР ОНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ВІД РЕФОРМ ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ

Раїса Олександрівна Гришкова

Анотація


Стаття присвячена проблемі визначення вектора подальшого
розвитку вищої освіти в Україні. Автор свідомо відмовляється від поняття
реформування освіти, що передбачає зміни, які не знищують основ існуючої
структури, і виступає за перехід до модернізації вітчизняної системи вищої
освіти, що означає перетворення відповідно до сучасних вимог. Сучасні вимоги
до освіти формуються під впливом постійних змін в економічному,
політичному, культурному та суспільному житті нашої країни та розвитком
світової педагогічної думки.
Відзначається, що нинішня система освіти швидко зреагувала на нові виклики
сучасності: в умовах карантину університети продовжують працювати в онлайн
режимі, студенти звикають виконувати завдання самостійно, послуговуючись
Інтернетом та різноманітними освітніми платформами. Віддалене спілкування
стає нормальною формою співпраці й навчання. Але головні проблеми вищої
школи, які впродовж десятиліть турбують освітянську спільноту, залишаються
невирішеними. Це проблеми відтворювального, а не креативного характеру
нашої освіти, що зумовлено використанням застарілої лекційно-семінарської
системи, знанняцентристським підходом до навчання, масовізацією вищої
освіти на шкоду її якості.
У педагогічній пресі наразі широко дискутуються питання незалежності й
самостійності закладів вищої освіти, академічної доброчесності, якості знань
студентів, конкурентоздатності випускників вітчизняних вишів та ін. Тож
авторка зосереджує увагу на підвищенні якості вітчизняної вищої освіти, ідеї
університетської автономії, дотримання академічної доброчесності. Як приклад
наводяться дані зі звіту Чорноморського національного університету імені
Петра Могили щодо якості освітнього процесу за 2020 рік, у якому
висвітлюються такі питання: організація дослідження, мотивація вибору
спеціальності, якість освіти, вибір навчальних дисциплін, самостійна робота
студентів, оцінювання діяльності університету за визначеними напрямами,
рейтинги викладачів, корупція, задоволеність вибором університету,
факультету, спеціальності.
Авторка доходить висновку, що вектор оновлення вищої освіти України має
бути спрямований на відмову від постійного часткового реформування окремих
її ланок і перехід до модернізації всієї системи університетської освіти
відповідно до сучасних вимог.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.