DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2019-27-0.375-380

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Олеся Мартіна

Анотація


У статті описано методи, прийоми і засоби формування вмінь і навичок діалогічного мовлення молодших школярів з урахуванням вимог до навчально-мовленнєвої діяльності; визначено види вправ, описано та теоретично обґрунтовано методику їх застосування. Основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці, одночасно передбачається засвоєння мовного матеріалу, формування мовно-мовленнєвих умінь і навичок учнів. Мовленнєва діяльність розглядається як один із багатьох видів людської діяльності і визначається як активний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою. Ефективність роботи над формуванням діалогічного мовлення школярів залежить від низки умов: впливу сім’ї, школи, зовнішнього середовища, індивідуальних розумових, психологічних та вікових особливостей дитини тощо. Діалогічне мовлення індивіда формується під впливом усіх цих чинників, тобто соціолінгвістичних передумов. Адже соціальне мовне оточення рідко буває настільки досконалим, щоб забезпечити опанування школярами всієї різноманітності мовних засобів і репродуктивного їх використання у практиці мовлення. Уміння будувати свої висловлювання, вступати в діалог залежить від словникового запасу дітей. Важливу роль у збагаченні словника учня відіграють оточення й умови, серед яких він живе. Ті чи інші елементи діалогічного мовлення учень черпає з мови батьків, рідних, знайомих, читаючи навчальну і художню літературу, наслідуючи мову вчителів. Але найбільш збагачується словник кожного учня в процесі навчання в школі — на уроках української мови та інших дисциплін.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.