СВІТОЦЕНТРИЧНІ ІМПУЛЬСИ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ ЧИ НАСЛІДКИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА?

Анотація

У змістовій наповненості матеріалу статті окреслено домінуючу роль міжнародного співробітництва у світоцентричній тенденційності розвитку вітчизняної вищої школи ХІХ – поч. ХХ століття. Шляхом аналізу аксіологічної сутності окресленого педагогічного феномену, акцентовано увагу на його функціональній багатоаспектності у соціокультурному просторі. Доведено, що пріоритетні напрями міжнародного галузево-академічного співробітництва віддзеркалювали значущість міжнаціонального спілкування, прогресивність освітнього реформування та напрями загальнодержавного розвитку, виходячи із наявних викликів часу. У процесі дослідження автор використала історико-педагогічний, історико-генетичний, поетапно-проблемний, порівняльний, хронологічно-змістовний та біографічний методи. Оперування таким широким методологічним спектром уможливило розв'язання поставленого дослідницького завдання