Епістемічна компресія наукового мислення в умовах швидкісного стандартизованого оцінювання: лонгітюдний аналіз тестування з хімії (2008–2025)

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічний та лонгітюдний аналіз трансформації операціоналізації наукового мислення в системі високоставкового стандартизованого оцінювання з хімії в Україні упродовж 2008–2025 років. Дослідження охоплює період функціонування зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та національного мультипредметного тесту (НМТ) і спрямоване на реконструкцію імпліцитної моделі наукового мислення, яка інституціоналізується через структуру тестового інструмента.
У центрі уваги перебуває концепт епістемічної компресії, що визначається як структурне звуження спектра когнітивних та епістемічних операцій унаслідок скорочення тестового формату, часових ресурсів і переходу до цифрового середовища оцінювання. Теоретичне підґрунтя дослідження базується на сучасних підходах до аналізу наукового мислення, концепції валідності конструкту, теорії когнітивного навантаження та дослідженнях зворотного впливу стандартизованого оцінювання на освітню практику.
Методологія дослідження ґрунтується на лонгітюдному контент-аналізі офіційних психометричних звітів Українського центру оцінювання якості освіти за 2008–2025 роки. Розроблено трирівневу модель кодування, яка дає змогу аналізувати тип логічних операцій, характер когнітивної діяльності та ступінь епістемічної автономії, необхідної для виконання тестових завдань. Запропоновано аналітичну модель структурної епістемічної компресії, що пов’язує ємність тестового інструмента з часткою завдань, орієнтованих на багатокрокове пояснювальне міркування та інтерпретацію експериментальних ситуацій.
Результати дослідження свідчать про поступове зміщення епістемічного профілю тестування у напрямі алгоритмічної процедурності та домінування закритих тестових позицій. Встановлено, що скорочення кількості завдань і часу виконання створює ризик дрейфу конструкта хімічної компетентності, за якого інструмент оцінювання зберігає технічну надійність, але трансформує баланс когнітивних операцій, доступних для вимірювання. Отримані результати мають значення для теорії валідності стандартизованого оцінювання, освітньої політики та розвитку природничої освіти в умовах цифровізації.