Розробка програми професійної підготовки експертів у галузі освіти в Украї ні: порівняльне дослідження украї нських та польських практик

Анотація

Повномасштабне російське вторгнення в Україну фундаментально дестабілізувало національний освітній ландшафт, водночас каталізувавши нагальність структурних реформ та сформувавши безпрецедентні виклики щодо повоєнного відновлення. Центральним елементом цих системних трансформацій є професіоналізація експертів у галузі освіти – фахівців, на яких покладено функції забезпечення якості, акредитації та педагогічного (консультативного) супроводу. У статті представлено порівняльний аналіз інституційних моделей підготовки та залучення експертів у галузі освіти в Україні та Республіці Польща. Метою дослідження є виокремлення релевантного досвіду зрілої децентралізованої польської системи для концептуалізації адаптивної, кризово-орієнтованої програми підготовки українських фахівців. Методологічно дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі нормативно-правової бази, національних стратегій та інституційних звітів, зіставляючи історичні траєкторії та поточні повноваження ключових національних інституцій, серед яких польський Центр розвитку освіти (ORE), а також українські Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Державна служба якості освіти (ДСЯО). Результати дослідження виявляють фундаментальну концептуальну дивергенцію: якщо польська система формує експерта насамперед як «ментора» з розвитку, що діє в межах децентралізованої мережі з високим рівнем довіри, то українська модель, детермінована прискореним курсом на євроінтеграцію та імперативом подолання корупційної спадщини, наразі пріоритезує роль експерта як незалежного «аудитора, консультанта». У статті аргументується недоцільність прямого перенесення іноземного досвіду. Натомість пропонується контекстуально чутлива адаптація польської координованої багаторівневої інфраструктури підготовки, модульних екосистем електронного навчання та формалізованих менторських мереж. Зроблено висновок, що будь-яка адаптована українська модель підготовки повинна бути докорінно переосмислена шляхом інтеграції травмо-орієнтованої педагогіки та антикризового менеджменту. Це гарантуватиме, що нова генерація експертів буде здатна не лише імплементувати європейські стандарти акредитації, але й ефективно реагувати на глибокі психосоціальні виклики воєнного часу та повоєнної відбудови освіти.