Інтеграція онлайн-інтерв’ю у післядипломну підготовку військових лікарів у змішаному навчальному середовищі (на прикладі тематичного вдосконалення військових медичних сестер)

Анотація

У статті висвітлено практичний досвід і дидактичне обґрунтування використання онлайн-інтерв’ю у форматі «питання–відповідь» як інтерактивного інструменту професійної рефлексії та міждисциплінарного навчання в системі післядипломної підготовки військових медиків у змішаному освітньому середовищі (на прикладі циклу тематичного удосконалення військових медичних сестер). Воєнні реалії в Україні загострили потребу в таких моделях безперервного професійного розвитку (CPD), які поєднують оперативність, технологічну гнучкість і практичну спрямованість, забезпечуючи водночас збереження якості навчання в умовах ротацій персоналу, високого навантаження та обмеженості ресурсів. Показано, що традиційні лекційні підходи, орієнтовані переважно на трансляцію знань, недостатньо підтримують формування клінічного мислення, комунікативної взаємодії та готовності ухвалювати рішення в ситуаціях невизначеності й дефіциту часу. Натомість онлайн-інтерв’ю, побудоване як професійний діалог фахівців («лікар–лікар») із розбором реальних клінічних сценаріїв, моделює логіку міжпрофесійного консиліуму: дозволяє слухачам спостерігати аргументацію експертів, аналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти альтернативні тактики та переносити висновки в практику. Запропоновано інтеграційну модель упровадження онлайн-інтерв’ю у структуру змішаного навчання, що поєднує передтренінговий перегляд відеоматеріалу, групове обговорення клінічних кейсів, формувальне оцінювання та післязаняттєву рефлексію із застосуванням цифрових інструментів зворотного зв’язку (Google Forms) і швидкого опитування під час очних сесій (Plickers). Емпірична апробація здійснювалася серед слухачів трьох навчальних потоків (n=72) у 2025 році; оцінювання базувалося на методах описової статистики та аналізі рефлексивних відповідей. Отримані результати засвідчили високу прийнятність формату й позитивну суб’єктивну динаміку ключових навчальних ефектів: понад 85% респондентів відзначили зростання когнітивної залученості, близько 80% – посилення комунікативних навичок, понад 65% – підвищення впевненості у власному клінічному мисленні. Наголошено, що на етапі апробації такі дані інтерпретуються як показники первинного рівня ефективності (реакція на навчання) та формують підґрунтя для подальших досліджень із переходом до об’єктивного вимірювання освітніх результатів (валідизовані шкали клінічної аргументації, порівняльні дизайни з контрольними групами, довгострокове відстеження переносимості навичок у практику). Підкреслено відповідність підходу сучасним міжнародним орієнтирам якості післядипломної медичної освіти та етичним принципам організації CPD, а також його потенціал до масштабування в системі військово-медичної освіти України як засобу подолання «цифрової ізоляції» під час дистанційного навчання і посилення міждисциплінарної взаємодії в умовах воєнного часу.