DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020-28-0.368-377

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Іванна Леонідівна Пукас

Анотація


У статті досліджено основні проблеми модернізації̈ системи професійної̈ підготовки майбутнього вихователя у зв’язку з переходом до технологій компетентнісної̈ освіти. З’ясовано тенденції̈ формування готовності майбутніх фахівців до роботи з дітьми дошкільного віку. Проаналізовані результати досліджень науковців збагатили потенціал дошкільної̈ освіти інформацією про основні аспекти теоретико-практичної̈ підготовки майбутніх вихователів, зміст та особливості окремих ї̈ї̈ компонентів, які сприяють здійсненню успішної̈ професійно-педагогічної̈ діяльності фахівцем у закладах дошкільної̈ освіти. Також проаналізовано літературні джерела, які стосуються основних проблем і загальних стратегічних тенденцій розвитку професійної̈ компетентності педагога-вихователя в Украї̈ні та практичних умов ї̈хньої̈ реалізації̈. Тенденції̈ розвитку професійної̈ компетентності вихователя стосуються: модернізації̈ наявного досвіду професійного становлення та діяльності на основі «Яконцепції̈», інтеграції̈ особистого, професійного, життєвого простору; забезпечення перманентності розвитку та саморозвитку, заснованого на формуванні позиції̈ вихователя як суб’єкта власного професійного зростання, реалізації̈ наявного потенціалу. Виявлено найбільш типові проблеми, з-поміж яких: консерватизм щодо реформаторської̈ діяльності, низький рівень готовності до саморозвитку; недостатній рівень мотивації̈ до професійного розвитку; відсутність мобільних діагностичних інструментів для визначення якості професійної̈ діяльності вихователя, недостатній рівень ефективності системи особистісного саморозвитку педагога. Проблеми професійного розвитку педагогів дошкільної̈ освіти розглянуто на основі різних методологічних підходів, що забезпечують основний орієнтир, цілеспрямований, системний процес. Найпоширенішими є акмеологічнийпідхід, який пов’язаний із періодом найвищих досягнень людини, ї̈ї̈ зрілістю в професійній діяльності, життєвій практиці; компетентнісний підхід, що визначає сутність та технологію інноваційної̈ особистісно-орієнтованої̈ освіти, суттєве оновлення формули організації̈навчальної̈діяльності на основі суб’єктсуб’єктних взаємовідносин ї̈ї̈ учасників. Йдеться про розвиток професійної̈ компетентності вихователя як умови успішної̈ адаптації̈ до інноваційних освітніх стандартів, технологій ї̈ї̈ впровадження. Компетентність вихователя визначається вмінням використовувати набуті теоретичні знання в практичній діяльності; вмінням самостійно визначати суть проблеми, ставити адекватне завдання, знаходити ефективні способи її вирішення, аналізувати та визначати рівень ефективності її вирішення.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.